Презентація

Світлиця

Народознавча «Світлиця»  створена 2004 року за ініціативою педагогічного колективу закладу та при активній матеріальній підтримці учнів школи, батьківської громадськості, старожилів села.  

Мета діяльності «Світлиці» полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні відродженню традицій.

«Світлиця» проводить роботу у таких напрямках:

*        організація дослідницько-пошукової діяльності згідно з тематикою;

*        систематичне поповнення фондів шляхом проведения походів, екскурсій;

*        забезпечення  збереження експонатів «Світлиці»;

*        проведения освітньо-виховної роботи серед учнівської молоді та населения;

*        участь у районних, обласних заходах;

*        надання можливості використання матеріалів«Світлиці» у навчально-виховному процесі та науково-дослідницькій роботі.

Народознавча «Світлиця» включає в себе такі експозиційної розділи:

1.      Історія української хати

2.      Інтер'єр української традиційної хати.

3.      Український національний одяг.

4.      Рушники.

5.      Традиційний посуд українців.

6.      Господарчий інвентар.

7.      Ткацький верстат.

В експозиції «Світлиці» чимало речей давнього ужитку українців.  Український  народний одяг (сорочка чоловіча довга,  сорочки жіночі: довгі, короткі; спідниця жіноча, штани чоловічі, пояс чоловічий, хустка жіноча з китицями - експонати к. XIX - п. XXст.)   

   Експонати  знайомлять відвідувачів з комплексом українських народних вишиванок - рушники к. XIX - п. XX ст. з домотканої тканини, оздоблені смугами рослинного орнаменту, виконаного технікою гладі, хрестика, мережки; скатертина на стіл (експонати надійшли від Панасенко Валентини Пантелеївни, Мазури Марії Никифорівни, Кармазин Ольги Василівни та багатьох жителів села переданих в дар народознавчої «Світлиці»

На особливу увагу заслуговує рушник Зарви Марії Якимівни на якому вишито зміст похоронного повідомлення від 31.01.1945 року про смерть іі сина.    

    У «Світлиці» експонується комплекс українського національного посуду: макітра глиняна, чавун металевий, горщики глиняні, глечики для молока, друшляк для проціджування глиняний, сито для просівання борошна, миски глиняні та дерев՚яні, ступка для роздрібнення, товкач для роздрібнення; ложки дерев'яні, кухоль з ручкою глиняний; глечик "куманець" декоративний,.           

   Серед експонатів значну цінність мають речі домашнього вжитку українців: рогач залізний, кочерга залізна, чаплія дерев'яна , праска "вугільна" чавунна, рубель дерев'яний, качалка дерев'яна, ліхтар залізний, доріжки домоткані, дерев'яна лопата,ткацький верстат.

Заслуговують на увагу експонати, що представляють комплекс меблів: піл для відпочинку дерев'яний,  мисник для посуду настінний,ослони, стіл дерев'яний, лава для сидіння дерев'яна (експонат передала в дар музею Рудь Марія Володимирівна ).

Учні і вчителі  велику роботу проводять у пошукових експедиціях, зустрічаються зі старожилами, записують народні, пісні, легенди, вивчають побут жителів с.Тернівки, здійснюють глибоке вивчення своєї історії, традицій, обрядів, звичаїв. 

Свята шкільного календаря, тематичні вечори, творчі та пізнавальні заходи стали у школі вже традиційними. І провідну роль у виховному процесі відіграють календарні та народознавчі свята. Вони дуже яскраві, колоритні, цікаві своєю самобутністю, в них найвиразніше представлені характер і духовний світ українського народу, його фольклор, традиції та побут. Такі свята створюють особливе духовне середовище для школярів, сприяють розвитку юної особистості у дусі національного патріотизму. Крім того, це чудова нагода для розкриття творчих здібностей кожного школяра та для невимушеного спілкування вчителів з учнями.

Річний план школи та бібліотеки включає заходи метою яких є  ознайомлення  учнів з українськими звичаями,  фольклором, обрядовими дійствами, що пов'язані з народними святами річного циклу.Важливим моментом в організації свята є створення відповідної атмосфери.

Учнів школи, відвідувачі народознавчої «Світлиці»  не можуть лишити байдужими витвори народного мистецтва, особливо минулих епох. Експонати, колись давно виготовлені чиїмись вмілими руками, нерідко живуть безіменними. Така вже їхня доля — надто часто на незбагненних шляхах історії губляться імена творців, яким разом із небуттям залишається найсвятіше ім'я - ім'я свого народу.

Недарма мовиться: "Пам'ять потрібна не мертвим, пам'ять потрібна живим". А тому народне мистецтво, національна культура повинні жити поміж нас, щоб ми не здавалися безрідними нащадками, а поставали спадкоємцями великих звершень предків, могутнішали знаннями про своє духовне коріння.

Заходи, присвячені розділу "Народознавчі свята", символам нашої держави, стародавнім традиціям та віруванням українського народу ("На рушнику щастя","Батьківська оселя - оберіг").

Що ж допомагає зробити шкільний захід яскравою та пам'ятною подією у житті учнів? Звичайно ж, сумісна розробка ідеї, сюжету, детальна проробка змісту. Проведения свята вимагає від учнів ґрунтовної попередньої підготовки: збір належного тематичного матеріалу, розучування пісень та українських народних обрядів. Крім того, працюючи над заходами, де використано драматичні уривки, творчій групі необхідно попіклуватися про виготовлення відповідних декорацій та костюмів для дійових осіб, про підбір виразного музичного супроводу.

Важливим моментом в організації свята є створення відповідної атмосфери.

Учнів школи, відвідувачів і гостей шкільного музею народознавства не можуть залишити байдужими витвори народного мистецтва, особливо минулих епох. Експонати, колись давно виготовлені чиїмись вмілими руками, нерідко живуть безіменними. Така вже їхня доля — надто часто на незбагненних шляхах історії губляться імена творців, яким разом із небуттям залишається найсвятіше ім'я - ім'я свого народу.

Недарма мовиться: "Пам'ять потрібна не мертвим, пам'ять потрібна живим". А тому народне мистецтво, національна культура повинні жити поміж нас, щоб ми не здавалися безрідними нащадками, а поставали спадкоємцями великих звершень предків, могутнішали знаннями про своє духовне коріння.