Каталог статей

Синдром професійного вигорання

Sun, 18 Dec 2016 10:59:35 GMT

Професія педагога – одна із тих, у якій емоційне вигорання та синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеними. Загальна середня освіта зазвичай «тримається» саме на професіоналах, які мають більше 10-15 років педагогічного стажу, тобто являють собою «групу ризику» щодо синдрому професійного вигорання. Більшість педагогів, які на певному етапі професійної діяльності відчувають на собі не тільки професійну втому, а й всі риси синдрому психологічного вигорання, не розуміють, що з ними відбувається та не володіють інструментами уникнення синдрому або позбавлення від його наслідків.

Емоційна культура педагога

Tue, 13 Dec 2016 15:39:48 GMT

Професія педагога висуває серйозні вимоги до емоційної сторони його особистості. Це робота серця і нервів, де потрібне буквально щоденне і щогодинне витрачання величезних душевних сил.

Наявність емоційного напруження особливо яскраво проявляється в молодих учителів. Напружені ситуації педагогічної діяльності викликають у них неадекватність в оцінюванні того, що відбувається, імпульсні дії щодо учнів, сприяють формуванню таких особистісних рис, як безініціативність, пасивність, відчуття власної професійної непридатності. Емоційні стани, що переживаються, часто супроводжуються яскраво вираженими вегетативними реакціями: тремором рук, помітними змінами в міміці й тонусі обличчя, прискореним серцебиттям. Це негативно позначається на самопочутті педагога, спричиняє сильне перевтомлення, зниження працездатності.

Мотивація «бо це треба до ЗНО», або Як учити, щоб надихати?

Fri, 09 Dec 2016 17:55:11 GMT

І що, знову виправдовуватись? Чому так катастрофічно падає рівень навченості юних українців? Чому дітям не цікаво у школі? Чому зростає частка батьків і дітей, які так відверто зневажають учителів? Чому в учителі йдуть випускники з найнижчим балом ЗНО?

МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ФОРМИ, ПРИЙОМИ ТА ЗАСОБИ

Fri, 02 Dec 2016 15:27:37 GMT

Ніде правди діти: деколи виникає плутанина у розумінні — а отже й застосуванні — таких ключових понять, як «методи», «форми», «прийоми» і «засоби навчання». Спробуймо разом з’ясувати, як їх розрізняти одне від одного