Підготувала класний керівник 8 класу Поліщук Л. А.      

Тема уроку: Насилля в сім`ї .

Мета уроку: Розповісти учням про взаємовідносини в сім`ї.  Навчити спілкуватись з оточуючими їх людьми.

Тип уроку:    Урок-бесіда. 

Обладнання: Посібник «Насилля в сім`ї та маніпуляція»

                                      Хід уроку.

1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети і завдань заняття.

                   

    Насилля в сім`ї та маніпуляція.

        Напевно, ви стикаєтеся з ситуаціями, коли під впливом наполегливих умовлянь, загроз або, переживаючи почуття страху, провини, безпорадності, дієте всупереч своїй волі. Після цього виникає відчуття, що вас обдурили, "кинули". Ви відчуваєте розчарування, досаду, втрату енергії і сил...

Це означає, що ви стали жертвою маніпуляції або прихованої агресії.

Часто буває, що жертва маніпуляції роками не здогадується, хто з її близького оточення (партнер, друг, колега, член сім'ї) є прихованим агресором.

Що ж таке маніпуляція?

Маніпуляція - це прихований психологічний вплив на партнера по спілкуванню з метою домогтися від нього вигідної поведінки. На відміну від інших способів взаємодії, при маніпуляції, крім явного відкритого мотиву, є прихований мотив, розрахунок, підтекст.

Маніпуляція виникає там, де людина не виражає відкрито і вільно свої почуття і наміри, а за допомогою різних прийомів намагається управляти навколишніми. В таких випадках зовнішнє значення слів, звертань або дії по відношенню до іншої людини не співпадає зі значенням внутрішнім.

                               Улюблені прийоми маніпуляторів:

• звинувачувати когось у своїх проблемах;
•  виглядати безпорадним;
• залякувати, в тому числі погрожувати самогубством;
• викликати у навколишніх почуття провини;
• вказувати близьким, що треба робити і чого не треба робити;
• не визнавати своїх помилок; + відмовлятися     обговорювати    проблему, вступати переговори;
• влаштовувати істерики;
•  кричати, ображати

Маніпулятори, які звикли вважати навколишніх людей маріонетками, намагаються контролювати всіх навколо себе, а не взаємодіяти з людьми.

Існує безліч способів ухиляння від прямої взаємодії, які маніпулятори використовують дуже часто:

1. Прикинутися "випадковою" людиною в розмові: "Не моя справа говорити це вам", або "Я в цьому, звичайно, нічого не розумію, але...", або "Я не маю права лізти у ваші особисті справи, але мені здається...".
2. Піддати сумніву щойно сказане: "Забудьте про це", або "Ви не вловили   головного",   або   "Не   надавайте   цим   словам значення...".
3. Зробити вигляд, що його слова стосуються іншої особи: "Ах, це я не про вас, а так взагалі...", або "Це просто думка вголос, вибачте..."
4. Зробити вигляд, що не розібрався в ситуації або в контексті сказаного: "Це так .несподівано для мене...".
5. Загострення: під час суперечки маніпулятор відхиляється від теми і починає обговорювати особистість партнера або робить заяви, які роздратовують партнера. Як правило, при цьому використовуються фрази типу: Ти завжди", "Ти ніколи".
6. Під час розмови маніпулятор додає стільки проблем, скільки спаде на думку: згадує старі конфлікти і показує, що вони можуть бути пов'язані між собою.
7. У всьому звинувачувати іншу людину. Маніпулятор вважає, що він завжди правий, а інші помиляються. Він дивується, чому оточуючі не хочуть цього визнавати.
8. Залучення високого статусу: замість того, щоб відстоювати свої докази по суті, маніпулятор підкреслює, що у нього краща освіта, більше грошей або досвіду.
9. Втеча: щоб не вирішувати проблему, маніпулятор іде _:з дому, просто відмовляється говорити або погрожує самогубством.
10. Уникання контакту: маніпулятор заявляє, що він нічого не пам'ятає, що він дуже хоче спати, погано себе почуває тощо До маніпуляцій, звичайно, вдаються незрілі, невпевнені в собі люди, які не вміють діяти більш ефективними шляхами.

Вони, як правило, бояться брати на себе відповідальність за свої дії і перекладають її на тих, хто поруч.

Звісно, не всяке маніпулювання є зло, але в переважній більшості випадків маніпуляції згубно позначаються як на житті самих маніпуляторів, так і на житті оточуючих.

Існує безліч ролей маніпуляторів. Ось найтиповіші з них. Роль беззахисного або "безпорадного"

Маніпулятори використовують сльози, власну уявну слабкість і беззахисність. Коли такі люди стикаються з проблемою, вони можуть сказати: "Я не знаю як це зробити", "У мене, як завжди, нічого не вийде". Нерідко вони не відповідають . на запитання. Можуть витримувати довгі паузи перед тим, як відповісти на прості запитання.

Причини такої поведінки

Вони сподіваються, що ви будете думати за них. Вони засвоїли, що коли виглядаєш слабким і безпорадним, то це зобов'язує когось іншого думати і приймати рішення за тебе. їхня головна ідея: "Ти сильна людина, а я слабка. Тобі все в житті вдається, а у мене нічого не виходить. Ти повинен мені допомогти!"

Наприклад: це може бути дружина (чоловік), які нічого не можуть вирішити або зробити самостійно: "Без тебе ми загинемо", "Ти ж не кинеш нас напризволяще".

Нерідко такі люди просять докладних вказівок, бояться помилитись і роблять тільки те, що їм кажуть. Вони вважають за краще перекладати відповідальність на іншу людину бо, якщо рішення виявиться помилковим, їх не можна буде звинуватити в цьому.

Жертвами таких маніпуляцій стають ті, хто реально мало цінує себе, і тому їм подобається, коли навколишні підкреслюють їхню силу і незамінність.

Роль "безпорадного" маніпулятор, як правило, звик грати з дитинства.

Це пасивна залежна дитина, _ь звичайно забудькувата і неуважна. Вона ледве тягне ноги, часто погано себе почуває, готова навіть цілий день пролежати в ліжку, страждально закотивши очі, аби примусити вас зробити за неї роботу. Досить рано виявивши силу своєї уявної слабкості, вона, часто неусвідомлено, обирає цю роль.

До психологів на консультацію нерідко звертаються батьки дітей, які за нормальних здібностей ліниві, не хочуть вчитися, неуважні, пасивні. В таких випадках батькам важливо зрозуміти, що хтось із членів сім'ї, частіше мама або бабуся, занадто опікують дитину, не довіряють їй, не розвивають у ній самостійності і відповідальності за свою поведінку.

                            Як протистояти пасивній поведінці.

Якщо ви помітили в дитині прояви слабкості і залежності, важливо поступово розвивати в неї протилежні якості. Можна м'яко попросити її виконати ряд нескладних доручень: сходити в магазин, прибрати,, приготувати нескладну страву. Всі такі вчинки повинні отримувати схвалення і підтримку.

"Беззахисні", як дорослі, так і діти, дуже потребують, з одного боку, теплоти і довіри, з іншого - чіткого розділення відповідальності. Коли ви почуєте знайомі слова: "Ти ж знаєш, у мене не вийде... ", спробуйте такі варіанти відповідей:

А Ти чудово можеш обійтися без сторонньої допомоги.

А Я вважаю, що тобі потрібно подумати і самостійно зробити

А Подумай, чого ти хочеш від мене(або інших) і скажи про це. А Якщо ти хочеш дізнатися, про щось із того, чого не знаєш, можеш запитати про це.

Реакцією на ваші слова можуть бути сльози, образа або спалах гніву. У таких випадках важливо, зберігаючи самовладання, знайти в собі мужність пережити цю сцену.

  Ніколи не вважайте, що людина безпорадна, крім тих випадків, коли вона знаходиться в несвідомому стані.

Роль "диктатор"

У дитинстві маленький "диктатор" керує дорослими за допомогою надутих губ, упертості, неслухняності, тупотіння ногами.

Дорослішаючи, такий маніпулятор різними способами демонструє хвилювання: постукує олівцем, жує жувальну гумку, ходить вперед - назад по кімнаті, веде нескінченні розмови про одне й те ж. Це настільки нестерпно, що ви з готовністю йдете на поступки або погоджуєтеся зробити за нього роботу, аби не спостерігати цього видовища. Причина такої поведінки

Це є спробою уникнути самостійного розв'язання проблеми. В описаних випадках людина сподівається дочекатися кого-небудь, хто, пройнявшись співчуттям, вирішить ЇЇ проблему.

                                      Як протистояти цьому.

Якщо ви спостерігаєте таку поведінку, не треба піддаватися неспокою. Розпитайте того, хто демонструє хвилювання, про причини його стану. Уважно вислухайте.

Дайте   йому(їй)   можливість   висловити   свої   почуття .і заспокоїтися. Скажіть приблизно наступне: А "Зупинися і подумай, чого ти хочеш. Замість того, щоб повторювати одні й ті ж рухи, постарайся спрямувати свою енергію на розв'язання проблеми, яка тебе хвилює".

Роль "агресор"

Характерна риса таких маніпуляторів - насильницький темперамент. Вони звикли отримувати бажане за допомогою різних агресивних засобів:

• спалахи роздратування, гніву;
  образливі фрази, лайка;
  бійка, роздача стусанів;
• ламання речей тощо.

Вони з дитинства, часто неусвідомлено, відчувають, що, викликаючи в людях страх, можна домогтися свого і перетворити когось з близького оточення в покірливо керовану жертву.