Під час занять у кабінеті хімії

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

                                                                         Наказом директора  _______________________

 вiд _______________ № __

 ІНСТРУКЦІЯ

з безпеки життєдіяльності №__

під час занять у кабінеті хімії

 І. Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки для кабінету (лабораторії) хімії загальноосвітнього навчального закладу (далі — Інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять з хімії (демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.

    1.2. Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 9.2.30-1.06-98 «Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 №222.

1.3. Інструкція є основою для розробки інструкцій з безпеки під час проведення практичних занять у кабінетах (лабораторіях)! хімії загальноосвітніх навчальних закладів (далі кабінети хімії).

  Інструкція розробляється завідувачем кабінету хімії та затверджується керівником (власником) загальноосвітнього нав­чального закладу.

 Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання всіма, хто працює в кабінеті хімії.

1.4.Всі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті хімії (учні, лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального захисту:

-халатами  на кожному уроці,

-гумовими рукавицями, захисними окулярами , за вказівкою вчителя.

1.5. Відповідно до «Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх  навчальних закладів» учні, лаборанти проходять інструктаж з безпеки праці та навчання, з правил надання першої (долікарської) допомоги  при характерних ушкодженнях у кабінеті хімії.

1.6. Практичні заняття в кабінеті проводяться тільки в присутності вчителя хімії та лаборанта.

1.7. До роботи допускаються тільки ті учні, які пройшли медичний огляд та не мають протипоказань. Медичний огляд учнів проводиться один раз на рік на початку навчального року і фіксується медпрацівником навчального закладу

1.8. Учні дотримуються правил поведінки для учнів.

1.9.Учням забороняється приносити в кабінет сторонні речі та предмети.Особливо це стосується отруйних, вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин, сірників, петарди, лазерні указки тощо.

1.10.З метою запобігання пожежі в кабінеті забороняється користуватися  відкритим вогнем ( сірники, свічки, бенгальські вогні тощо.

1.11. Під час роботи в кабінеті хімії будьте обережними, додержуйте порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила техніки безпеки. Безладність, поспішність, недбалість у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до нещасних випадків.

1.12.Усі роботи, пов'язані з виділенням газів і пари, проводьте при справ­но діючій вентиляції.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення   досліду.

2.2. Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для досліду   предметів і матеріалів.

2.3. Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та  інших  предметів, необхідних для виконання завдання.

2.4. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя;

2.5. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням,   або доручена вчителем.

2.6. Одягніть спецодяг і приведіть його в порядок.

2.7.У разі необхідності , за вказівкою вчителя, обов”язково слід користуватися індивідуальними засобами захисту.

2.8. Уважно вивчіть зміст практичної (лабораторної) роботи,  продумайте порядок безпечного виконання її, дотримуючись при цьому правил  пожежної та електробезпеки.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами та реактивами, які видає вчитель.

Брати посуд, реактиви з інших ;столів  не дозволяється. Не дозволяється розміщувати прилади, що мають металеві частини, у безпосередній близькості від реактивів   розчинів, особливо від летких кислот.

3.2. Хімічні речовини для досліду слід брати тільки в кількостях. передбачених інструкцією   з   проведення досліду, або за вказівкою вчителя.

3.3. Перед тим як взяти реактив, необхідний для досліду, прочитайте етикетку на тарі (банці або склянці), щоб попередити помилку.

3.4. Не беріть реактиви незахищеними руками. Використовуйте  для цього фарфорові ложечки, совочки та шпателі.

3.5. Насипайте або наливайте реактиви на столі (сухі — над аркушем паперу, рідкі — над лотком).

3.6. Не зсипайте розсипаний і не зливайте розлитий реактив назад у тару до основної кількості реактиву.

3.7. Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь-яка з них тією чи іншою мірою отруйна.

3.8. Визначаючи речовини за запахом, не нахиляйтеся над шийкою посудини і не вдихайте пару або газ, що виділяється. Для цього треба легким рухом долоні над шийкою посудини спрямовувати пару або газ до носа і вдихати їх обережно в невеликих кількостях.

3.9. Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором від себе не спрямовуйте її на сусідів. Не нагрівайте посудини вище рівня рідини, а також порожні з краплями вологи всередині.

3.10. Не заглядайте в посудину згори під час нагрівання, оскільки в разі викидання киплячої рідини можете травмуватися.

3.11 .Знімайте посуд з нагрітим реактивом (і з водою) обережно. разом з тримачем пробірок або лапкою штатива, не роблячи різких рухів.

 Знімайте з плити або іншого нагрівника колби чи стакани з розчи­нами (і з водою), нагрітими до температури кипіння або навіть близької до неї, обережно, захистивши руку рушником, не роблячи різких рухів.

  Великі хімічні стакани з розчинами беріть і переносьте двома руками так, щоб бортики стакана спирались на вказівні й великі пальці.

 3.12. Посудину з нагрітою рідиною не закривайте щільно пробкою доти, доки вона не охолоне.

3.13. Нагріваючи реактиви, не залишайте їх без нагляду навіть на короткий час.

3.14. Розбавляючи концентровані кислоти, обережно доливайте кислоту у воду, а не навпаки.

3.15. Для приготування розчинів кислот, для змішування їх користуйтеся тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.

3.16. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також можливого отруєння, не набирайте розчини кислот і лугів у піпетку ротом. Для засмоктування цих .речовин користуйтесь піпетками з пастками, а всмоктування виконуйте за допомогою гумової груші.

  Під час усіх операцій з концентрованими кислотами й лугами обов'яз­ково користуйтеся гумовими рукавицями та захисними окулярами.  

3.17. Про всі випадки розливання рідин або розсипання твердих реактивів необхідно повідомити вчителя або лаборанта. Са­мостійно прибирати будь-які реактиви не дозволяється.  Розлиті випадково кислоти або розчини лугів збирайте і зливайте :в місця за вказівкою вчителя.

3.18. Роботу з органічними розчинниками виконуйте у витяжній  шафі.  Посуд, у якому проводять дослід з органічними розчинниками, перед заповнюванням повинен бути чистим і сухим.

3.19. Під час роботи з розчинниками, що пов'язана з нагріванням, не за­лишайте робоче місце без нагляду.

3.20. Нагрівайте легкозаймисті й горючі речовини тільки на водяній  або повітряній бані.

3.21. Перед початком роботи з легкозаймистими і горючими речовинами загасіть спиртівки і вимкніть електричні нагрівники з відкритою спіраллю, що знаходяться поблизу.

3.22. Правильно користуйтеся витяжною шафою:

— стулки шафи тримайте максимально закритими під час ро­боти, з невеликим зазором для тяги;

— відкривайте стулки тільки на час обслуговування встанов­лених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більшу, ніж половина висоти отвору;

— підняті стулки під час роботи закріплюйте за допомогою спеціальних пристроїв.

3.23. Для нагрівання хімічних реактивів над полум'ям спирто­вого пальника (крім вогненебезпечних) необхідно обережно про­гріти пробірку у верхній частині полум'я, а потім продовжувати нагрівання, не торкаючись дном пробірки до ґнота спиртівки, щоб пробірка не тріснула.

3.24. Під час усіх операцій з кислотами і лугами обов'язково застосовуйте засоби індивідуального захисту (гумові рукавиці, захисні окуляри тощо).

Луг розчиняйте у фарфоровому посуді, добавляючи до води невеликі порції речовини при безперервному помішуванні. Кусочки лугу беріть тільки пінцетом або щипцями,

3.25. У разі виявлення несправностей у роботі обладнання (приладах, установках), електромережі, водопроводу тощо необхідно припинити роботу і повідомити вчителя.

3.26. Дотримуйтесь правил особистої гігієни. 

Тримайте руки в чистоті. При неохайному стані рук під нігтями можуть нагромаджуватися шкідливо діючі речовини, які, потрапляючи з їжею в організм, призводять до отруєння.

  Під час роботи в кабінеті хімії не пийте воду і не вживайте їжу.   

3.27.В кабінеті хімії під час навчального процесу ЗАБОРОНЯЕТЬСЯ:

• Порушувати правила для учнів;
• Виконувати будь-які роботи без вказівки та дозволу вчителя;
• Приносити в кабінет сторонні предмети ( петарди, лазерні указки, запальнички тощо та користуватися ними під час занять;
• Виконувати роботи  на висоті (вище 1 м.) та використовувати тимчасові випадкові підставки;
• Виконувати роботи по миттю, очищенню віконного скла, заміні електролампочок, ремонтуванню електро розеток та електро вимикачів;
• Приводити в клас сторонніх осіб без дозволу вчителя,
• Порушувати вимоги правил пожежної безпеки, залишати без нагляду запалені спиртівки, ввімкнені електронагрівальні прилади
• Самовільно без відома вчителя брати з  собою в будь-якій кількості хімічні речовини.
• Виконувати практичні роботи без  спецодягу.

3.28. Не відволікайтесь самі й не відволікайте інших від роботи сторонніми розмовами.

 3.29.При наявності газової мережі,  правильно користуйтесь газовим пальником. Щоб запалити пальник, піднесіть запалений сірник до верхнього отвору пальника і відкрийте газовий кран.

 Стежте за тим, щоб горіння було нормальним.

У всіх випадках не залишайте ввімкнені газові пальники без нагляду.   Після закінчення робіт вимкніть пальник.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять виконуйте за вказівкою вчителя.

4.2. Не виливайте в каналізацію залишки кислот, лугів, орга­нічних та інших розчинів. Зливайте їх у банки і склянки, спеціально призначені для цього.

4.3. Після закінчення роботи помийте руки з милом, зніміть ха­лат і повісьте його в шафу, призначену для зберігання спецодягу.

V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

5.1. У випадку, коли розбився прилад, склянка з агресивною рідиною, розлита значна кількість органічних розчинників (більш ніж 0,05 л) і починають виділятися отруйні гази і пара, треба не­гайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації наслідків, користуючись засобами індивідуального захи­сту (халат, гумові рукавиці, респіратори, протигази):

— загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути всі елек­тричні прилади;

— відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;

— розлиту рідину засипати піском або тирсою і за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару;

— провітрювання приміщення припинити тільки тоді, коли повністю зникне запах розлитої речовини або газу.

5.2. У разі травмування (поранення, опіки тощо) або при недо­маганнях повідомте вчителя.

У випадку необережного поводження з лугами слід негайно зми­ти їх залишки зі шкіри водою або слабким розчином борної кисло­ти. у разі потрапляння на шкіру кислоти — слабким розчином пит­ної соди.

У разі потрапляння в очі будь-якої речовини негайно промий­те їх великою кількістю води. Після цього у разі потрапляння в очі кислоти накладіть ватний тампон, змочений розчином натрій гідрокарбонату з масовою часткою 3%, у разі потрапляння лугу — промийте додатково розчином борної кислоти з масовою часткою 2% (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води). Після за­ключного промивання чистою водою під повіки слід ввести 2-3 краплі натрій альбуциду з масовою часткою розчиненої речовини 30%.

5.3. У разі виникнення загорання необхідно:

— вивести учнів з приміщення;

— повідомити пожежну охорону;

— зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусідніх приміщень;

— вимкнути електромережу;

    -приступити до ліквідації осередка вогню, при цьому легко­займисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками; загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

5.4 У разі інших аварійних ситуацій: порив опалення, водогону, вимкнення електроенергії в вечірній час тощо, - чітко виконуйте всі вказівки вчителя.

РОЗРОБЛЕНО:

 ПОГОДЖЕНО: